Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбій

Підбій, -бою, м. 1) Подкладка. Вх. Зн. 48. 2) Покореніе; порабощеніе. Желех. 3) Насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЙ"
Зморшка, -ки, ж. 1) Морщина. На лобі.... зморшки. Мир. ХРВ. 219. Омелько п'є та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. ПЙО. І. 372. 2) Сборка у бѣлья. 3) Грибъ: сморчокъ.
Кляскати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 106). 2)язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ. Вх. Лем. 425.
Легіон, -ну, м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались. Шевч. 606.
Ли́тва́, -ви, ж. 1) Литва. 2) Бѣлоруссы. Ум. литвонька. Повінь, повінь, вітроньку, з Подолля на Литвоньку. Грин. III. 676.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Надгорі́ти Cм. надгоряти.
Німецький, -а, -е. Нѣмецкій. А тут є якась німецька штука. Рудч. Ск. II. 150.
Повмуровувати, -вую, -єш, гл. Вставить въ стѣну при кладкѣ ея (во множествѣ).
Хупаво нар. Красиво. Желех.; опрятно. Черниг. у.
Чистюк, -ка, м. Чистикъ, чистоплотный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.