Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. шити-білити — завтра великдень. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. 4) Лудить.
Зазо́вини, -вин, ж. мн. Пирушка у свадебныхъ гостей послѣ свадьбы. Цілу ніч пили, гуляли; на другий день вранці приступили до зазовин; на рідні пустились; ходять, п'ють: од гуку, крику Хресці затрусились.
Закопи́лити Cм. закопилювати.
Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. Бодай тая річка очеретом заросли.
Кандиба, -би, ж. Плохая лошадь, кляча. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили.
Косорогий, -а, -е. Съ рогами, обращенными въ разныя стороны.
Неврікливий, -а, -е. Не подвергающійся болѣзни отъ уроків. Шоб неврікливе було, — умивають із помийниці.
Підіткнути, -ся. Cм. підтикати, -ся.
Підмальовувати, -вую, -єш, сов. в. підмалювати, -люю, -єш, гл. Подкрашивать, подкрасить. Достав палітру з красками і пензель, підмалював, як там швець надряпав.
Шихтарь, -ря, м. Рабочій, работающій при спускѣ срубленныхъ деревьевъ съ горъ внизъ; шихтарі стоять вдоль желобовъ, по которымъ спускается дерево и слѣдятъ за правильностью операцій.
