Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбілити

Підбілити Cм. підбілювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЛИТИ"
Викорчувати Cм. викорчовувати.
Забовтю́ха, -хи = забовтанка.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. Н. Вол. у. 2) Помочь себѣ.
Наудити, -джу, -диш, гл. Наудить. Риби не наудив, а лусту спудив. Ном. № 9860.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Підгноювати, -но́юю, -єш, сов. в. підгноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить.
Рішений, -а, -е. Сложенный складками. Рішена перемітка. Шух. І. 133. Рішений фартух. Вх. Зн. 60.
Роздума, -ми, ж. Размышленіе. Мав час на роздуму, — півроку зналися. МВ. (О. 1862. І. 80).
Рудяк, -ка, м. 1) Что-либо порыжѣвшее. Тютюн-рудяк. Лохв. у. 2) Гречиха съ плохо налившимся щуплымъ зерномъ. Сторона рудяку, сторона і гречці. Ном. № 1004.
Скинути, -ся. Cм. скидати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.