Гостря́к, -ка́, м. Остріе. На кінці в того ціпка гостряк був залізний.
Гре́ць, -ця, м. 1) Музыкантъ, игрокъ. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. 3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Шоб його кінський грець узяв.
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав.
Ґлузува́ти = глузувати.
Задера́чка, -ки, ж. Задравшаяся кожа надъ ногтемъ, заусеница.
Козаченько, -ка, м. Ум. отъ козак.
Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці.
Почепини, -пин, ж. мн. Надѣваніе на новобрачную головнаго женскаго убора.
Пуклятий, -а, -е. = пукатий.
Урядник, -ка, м. Чиновникъ, должностное лицо.
