Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки.
Горшкола́т, -та, м. Починяющій горшки. Cм. Горшкодрай.
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Крапля, -лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Краплями піт тече. Ум. крапелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку.
Лисо́к, -ска, м. Ум. отъ лис.
Покидь, -ді, ж. = покидька.
Пометати, -мечу, -чеш, гл.
1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Всіх турків у Чорнеє море пометали.
2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу.
Прогулька, -ки, ж. Гульба? Чоловіче, ти знаєш, що ти все п'єш та гуляєш, що все гульки та прогульки, а об смерти нема думки.
Розставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розставити, -влю, -виш, гл. Разставлять, разставить. Наймички бігали, розставляючи тарілки. Стій но, жінко, я побачу, чи не впало що в кіш, що рано розставив.
