Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піваркуш

Піваркуш, -ша, м. Полулистъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВАРКУШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВАРКУШ"
Бадилля, -ля
Гольтіпа́ка, -ки, об. Голякъ, бѣднякъ, оборванецъ. Відкіль такі се гольтіпаки? Котл. Ен. І. 16. Ув. Гольтіпачище. Аф. 363.
Да сз, 1) = Та. 2) Пусть. Ісуса Христа у поміч просимо, да визволить від гріхів чоловіка. Чуб. ІІІ. 19. 3) Почти. Служила там да зо штирі роки. Вх. Уг. 235.
Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. Чуб. V. 277. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.
Повіншувати, -шу́ю, -єш, гл. Поздравить.
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Порадонька, порадочка, -ки, ж. Ум. отъ порада.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Росплата, -ти, ж. Расплата. Оце ж тобі. Лебеденку, за усе росплата. Чуб. V. 962.
Трепетний, -а, -е. Трепещущій. Трепетна земля. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІВАРКУШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.