Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбічниця

Підбічниця, -ці, ж. 1) Жена. Виняв му Панбіг з лівого боку ребро і зробив му жену підбочницу його. Гн. І. 10. 2) Наложница. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЧНИЦЯ"
Безпечно Cм. безпечне.
Безупинний, -а, -е. Безостановочный, безпрерывный.
Кислощі, -щей и -щів, ж. мн. Кислота. Щоб не заводилось кислощів. Чигир. у.
Лежа́нка 2, -ки, ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Левиц. І. Ум. лежаночка.
Напа́сниця, -ці, ж. Нападающая, задирщица, обидчица.
Охорона, -ни, ж. Охрана.
Писемний, -а, -е. Письменный. Вх. Лем. 449.
Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.
Товстун, -на, м. Корень растенія Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129.
Щебеташка, -ки, ж. = щебетуха. Ум. щебеташечка. Три пташечки щебеташечки. Мет. 307.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБІЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.