Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбічниця

Підбічниця, -ці, ж. 1) Жена. Виняв му Панбіг з лівого боку ребро і зробив му жену підбочницу його. Гн. І. 10. 2) Наложница. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЧНИЦЯ"
Вудила, -дил, с. мн. 1) Узда, уздечка. 2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой. Мнж. 148.
Джиґе́ли, -ґел, ж. мн. Ляжки.
Довжинико́м нар. Въ длину, вдоль. Моя десятина йде довжиником відсі. Лебедин. у.
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый. Св. Л. 303.
Кирдик, -ка, м. Ум. отъ ки́рд. 1) Небольшая часть овечьяго стада. Мнж. 184. 2) Стадо котныхъ овецъ. Мнж. 184.
Оповідання, -ня, с. Разсказъ, повѣствованіе. Левиц. І. 213. З твого серця вийшли ті оповідання. К. Досв. 53.
Перепіти, -пію, -єш, гл. = переспівати. Ой що вміли, перепіли, — співайте сами. Рк. Макс.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Радісний 2, -а, -е. Радостный, веселый. Не радісною вісткою тебе стрічатиму. Стор. МПр. 56.
Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБІЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.