Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбічниця

Підбічниця, -ці, ж. 1) Жена. Виняв му Панбіг з лівого боку ребро і зробив му жену підбочницу його. Гн. І. 10. 2) Наложница. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЧНИЦЯ"
Баюристий, -а, -е. О дорогѣ: обильный лужами, грязный. Баюриста дорога.
Зажи́нки, -ків м., мн. Начало жатвы.
За́рід, -роду, м. Зародышъ. Желех.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность. Желех.
Млини́ця, -ці, ж. Небольшая водяная мельница. Гол. III. 252.
Обіддя, -дя, с. соб. Ободья. Вози добрі кінські і чумацькі, обіддя міцне. Левиц. І. 106.
Пробуджувати, -джую, -єш, сов. в. пробудити, -джу, -диш, гл. = збуджувати, збудити. Перенесу ключі не побрязкуючи, пробуджу милого не доторкуючи. Мет. 26.
Пронишпорити, -рю, -риш, гл. = пронюхать. КС. 1883. II. 403.
Тітусенька, тітусечка, -ки, ж. Ум. отъ тітуся.
Чотирнадцять, -ти и -тьох числ. Четырнадцать. К. Іов. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБІЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.