Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

півзина

Півзина, -ни, ж. Жердь, которою укрѣпляютъ солому на стогахъ и на крышахъ, кладя ее сверхъ соломы. Чуб. VII. 379. Як прийшли цигани, то сказано і півзини з хати постягали. Кобел. у. Ум. півзи́нка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВЗИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВЗИНА"
Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля. Грин. III. 429.
Визволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. визволитися, -люся, -лишся, гл. Освобождаться, освободиться; выручаться, выручиться. Галілей визволився з темниці. Ком. І. 56. Огірками тіки й визволився. Лебед. у.
Гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! Чуб. ІІІ. 384. На гуслі грає, красно співає. Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Мил. Св. 35. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Шевч. 331. Ум. Гу́сленьки. Грин. ІІІ. 473, гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. Гусовки шмарте до гусевниці. АД. І. 37.
Короленко, -ка, м. = королевич. Дасть тобі король червоний корогов, а королиха — полумисок червонців, а короленко — вороного коня. Чуб. III. 281.
Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало. Ном. 9497.  
Наволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. наволокти́ся, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться; стягиваться, стянуться. 2) Нанизываться, нанизаться.
Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх. Полт.
Прителіпатися, -паюся, -єшся, гл. Приплестись, притащиться. Ну чого ти сюди прителіпалась? Харьк. у.
Хлюдина, -ни, ж. = хлудина.
Хрящ, -ща, м. 1) Хрящъ. Стор. II. 77. Cм. хрустка, хрусталка, хрястка. 2) Щебень; камень вывѣтрившійся и разсыпавшійся. Міус окр. Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем. Грин. ІІІ. 608. 3) пт. = деркач. Вх. Лем. 479. Ум. хрящик. Хрящем, нар. Въ безпорядкѣ. Як ввійшла я в хату, коли дивлюсь, а там усе хрящем. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІВЗИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.