Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ.
Дивина́, -ни́, ж. 1) Удивленіе, диковина. Бач, якої дивини наросло на отій вербі. 2) Раст. Царскій жезлъ, Verbascum Lychnitis. Да посадю я дивину, да зеленую єлину, червоную калину. Сім миль мосту, а на кінці мосту дивина, а на тій дивині цвіт на весь світ. Ум. Диви́нка.
Женьча́р, -ра, м. = жнець.
Льон, -ну, м.
1) Ленъ, Linum usilatissimum. L.
2) дикий льон. Раст. Linum perenne.
3) жовтий —. Раст. Linum flavum.
4) зайців —. Раст. Linaria vulgaris. Ум. льонок, льоночок, льони́ченько. Кидай, Петре, жито жать, йди до мене льонку брать. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, ой там брала дівка льоночок дрібненький. Уродився льониченько, унадився козаченько да витоптав льон.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки.
Пооббріхувати, -хую, -єш, гл. Оболгать, оклеветать (многихъ). Як роспустить язика, так усіх на кутку пооббріхує.
Сплачувати, -чую, -єш, сов. в. сплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Выплачивать, выплатить. Давайте мені всю худобу, а я за ваші частини буду вам сплачувати.
Тихоно Употр. въ загадкѣ для обозначенія сковороды. Тихоне-яхоно! полізьмо в піч похапаймось, у кого краще — поміняймось (сковорода і чаплія).
Уразливий, -а, -е. 1) Чувствительный къ боли.
2) Болючій, причиняющій боль. Ляже на лаві, закриє голову свиткою, щоб не чуть було того уразливого плачу.
3) Обидный, оскорбительный. Посипались на Кривоноса насмішки і вразливі глузування.
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею.
