Боженькатися, -каюся, -єшся, гл. = божитися.
Гашурка, -ки, ж. Ящерица. Cм. ящірка.
Лі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. 2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Лізь у воду! 3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Лізе сліпицею. — в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. 4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. 5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе.
Піч, пе́чі, ж. Печь. Піч наша регоче, коровая хоче. мовчи, бо піч у хаті. Молчи, — есть лишніе люди. піч гончарська. Обжигальная печь для посуды. Ум. пічка.
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Понавчати, -ча́ю, -єш, гл. Научить (многихъ или многому). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти!
Припочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Їм коні припочили. Люде ідут, припочивают.
Совп, -па, м. = подошов.
Упасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Опоясаться. Не мав паса, не впасався. 2) Утучниться, вскормиться.
