Віддиматися, -маюся, -єшся, сов. в. віддутися, відодмуся, -мешся, гл. 1) Отдуваться, отдуться. 2) О губахъ: выпячиваться, выпятиться. Очі горять, губи оддулись.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Запеча́лля, -ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.
Знемощіти, -щію, -єш, гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ.
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу.
Рів, рову, м. 1) Ровъ. Є груша в лісі і рів коло неї. Така правда, як у рові вовк іздох. 2) Каналъ. Прийшла жидова рови копати, море спускати, Христа шукати. Ум. ріве́ць, рівчак, рівчик. Рівець невеличкий прокопаний. .
Сквар, -ру, м. Жаръ, зной. Cм. шквара.
Стидно нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде.
