Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палговатий

Палговатий, -а, -е. Слоистый, плитообразный. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛГОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛГОВАТИЙ"
Авди́торський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный авди́тор'у.
Виков, -ву, м. Выковка.
Зострах, -ху, м. Испугъ. Мнж. 181.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ. Шух. І. 229.
Красючка, -ки, ж. 1) Красавица. 2) = красулька. Канев. у.
Менува́ти, -ную, -єш, гл. Именовать.
Напаруси́ти, -рушу́, -си́ш, гл. Натянуть полотно. Треба крила (у вітряку) напарусити. Канев. у.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом. Левиц. Пов. 147.
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).
Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis. Шух. І. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛГОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.