Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині.
Голомозько, -ка, м. Плѣшивецъ, лысый человѣкъ.
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Заку́та, -ти, ж. Канура, хлѣвъ. Сім закут, одна свиня.
Коломиєць, ми́йця, м.
1) Житель Коломыйскаго округа.
2) Добывающій соль. Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець. Значеніе слова видно изъ слѣдующихъ стиховъ Климентія: Торяники велику працю подиймають, паче коломийцов, що гуски виробляють.
Крамарь, -ря, м.
1) Купець, торговецъ, лавочникъ. Геть к нечистому, переяславський крамарю!.. Се то, бач, що Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. Були і крамарі, цехові, чумаки і запорожчики.
2) Разнощикъ товара, преимущественно краснаго, коробейникъ. Ум. крамарик. Крамарочок. Крамаре, крамарочку, прочини кватирочку.
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Онук, -ка, м.
1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки.
2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок.
Остюк, -ка, м. Щетинистый усикъ, ость на колоскѣ хлѣбнаго растенія. Чорний хліб з остюками.
Пороспізнавати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розпізнати, но во множествѣ.
