Арти́ст, -та, м. 1) Артистъ, художникъ. 2) Актеръ. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже.
Брусувати, -сую, -єш, гл. Ѣсть что либо не жидкое. Сідайте, дружечки, мої голубочки, та без сорома брусуйте, а ти. старосто, їм батуй!
2) «Размягчать и разминать кожу при посредствѣ бруса изъ точильнаго камня» (у кожевниковъ).
Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить.
Нахвалка, -ки, ж. Угроза. Перед нею Грицько з його нахвалками. Почув я, що на неї нахвалки — бить би то її.
Німчай, -чая, м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки.
Перевертом нар. Кувыркомъ, вверхъ дномъ. Як прийде мій додому, так усе й піде перевертом по хаті. І в них перевертом усе перевернулося.
Повсюдний, -а, -е. Повсемѣстный. Голод, мір, крови потоки і повсюдная руїна.
Покруп'янка, -ки, ж. Мука гречневая изъ подъ крупъ, т. е. болѣе мелкія крупы, высѣянныя изъ крупныхъ.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій.
