Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палінка

Па́лі́нка, -ки, ж. = паленка. Вх. Уг. 257. Руки, ноги гріти, палінки ся напити. Гол. Ум. паліночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛІНКА"
Білогрудчик, -ка, м. Ум. отъ білогрудець.
Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Здивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивиться. Там дівчина й умивалася, в люстеречко й видивлялася, красотою здивувалася. Чуб. V. 580.
Квилля, -ля, с. 1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.
Охиба, -би, ж. Погрѣшность, ошибка.
Підпалля, -ля, с. соб. Тонкія щепки для растопки. Вх. Лем. 449.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Цмоковик, -ка, м. Насосъ. Харьк. г.
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.
Шовковать, -ті, ж. Раст. Conferva rivularis. Вх. Пч. II. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.