Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панахидник

Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНАХИДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНАХИДНИК"
Душкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Объ овцахъ: во время жары, сбившись въ кучу, тяжело и усиленно дышать. Вівці душкують. Камен. у.
Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську 'стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Мовчли́вий, -а, -е. = мовчазливий. Черк. у. Вх. Зн. 36.
Ніколи 2 нар. Никогда. Такий мені, небожата, сон приснився, бодай ніколи не явився. АД. І. 210.
Обминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Разъѣхаться съ кѣмъ въ дорогѣ.
Повітра, -ри, ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. Балтск. у. А щоб на неї повітра прийшла. Васильк. у. А щоб тебе лиха повітра забрала. Подольск. г.
Понагрівати, -ва́ю, -єш, гл. Нагрѣть (во множествѣ).
Цугундер, -ра, м. ? Нап'яв на цугундер. Ном. № 10657.
Шкідниця, -ці, ж. Причиняющая вредъ, вредящая.
Шмигляти, -ля́ю, -єш, гл. Шнырять, бѣгать. Із льоху та в хату знай шмигляє. Шевч. 138. Шмигляв по морю, як циганус. Котл. Ен. IV. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНАХИДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.