Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паламарчук

Паламарчук, -ка, м. Молодой пономарь. Св. Л. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛАМАРЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛАМАРЧУК"
Вірненько, вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Громадя́нство, -ва, с. Общество, общественное тѣло, культурное общество. Не сумуймо про мизерну долю нашого українського народу; не журімося про те сиріцтво, у якому зостався і зостається він без первоцвіту свого громадянства. К. XII. 130.
Ґа́лиця, -ці, ж. Гадюка черная. Вх. Зн. 13.
Ма́ри, мар, мн. 1) Носилки (для умершихъ). Несли труну на марах бояре. Кв. І. 114. щоб тебе на марах винесло! Желаю тебѣ смерти. (Проклятіе). Ном. № 3791. 2) Cм. мара 3.
Підлісок, -ску, м. Раст.: а) Лѣсная фіалка, Viola mirabilis L. ЗЮЗО. I. 141. б) Душистая фіалка, Viola odorata L. ЗЮЗО. I. 141. в) Anemone hepatica (Hepat triloba). Вх. Пч. I. 8.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Потонко нар. Тонковато.
Теплість, -лости, ж. Теплота. Шейк.
Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Ном. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. Н. п. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. Грин. 1. 236. Требові й кінця нема. Грин. І. 244. На що купив? — Треба; на що продав? — Треба. І требові кінця не буде. Ном. № 9748.
Упаслий, -а, -е. Легко откармливаемый. Ці свині, кажуть, ніби-то впаслі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛАМАРЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.