Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палуба

Палуба, -би, ж. 1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ. 2) Крыша улья. Подольск. г. 3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ. 4) Дуплистый пень. Вх. Лем. 446. 5) Пустота, впадина. Вх. Лем. 446. Ум. палубна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛУБА"
Буц! I меж., выражающее столкновеніе лбами. Баран-баран буц! Шейк.
Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Доморя́дник, -ка, м. = доморядця. Посл. Кор. I. IV. 1.
Картоплиця, -ці, ж. = картоплище.
Маці́ненький, мацінький, маціпкий, маціцький, -а, -е. Крошечный. Желех. Вх. Лем. 434.
Пообвірчувати, -чую, -єш, гл. Обворотить, обвить (во множествѣ).
Попривикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ).
Розмаяти Cм. розмаювати.
Скорий, -а, -е.. Cм. скор.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий. Вх. Зн. 76. 2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє. Шух. І. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.