Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палуба

Палуба, -би, ж. 1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ. 2) Крыша улья. Подольск. г. 3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ. 4) Дуплистый пень. Вх. Лем. 446. 5) Пустота, впадина. Вх. Лем. 446. Ум. палубна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛУБА"
Білш и пр. = Більш и пр.
Вербник, -ка, м. Вербовая роща. Кролевец. у.
Гербувати, -бую, -єш, гл. = гребувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Ломакува́тий, -а, -е. Грубый, неотеса (о человѣкѣ). Желех.
Ма́тушечка, -ки, ж. Ум. отъ матушка.
Межинаро́дний, -а, -е. и -ній, -я, -є. Международный. Желех.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага. Лохв. у.
Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рику-рику! Рудч. Ск. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.