Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палянишниця

Палянишниця, -ці, ж. Женщина, пекущая и продающая паляниці. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. I. 132. Рішив стати під церквою біля бублейниць, палянишниць і крамарів з медяниками. О. 1862. IX. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЯНИШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЯНИШНИЦЯ"
А́кання, -ня, с. Частое повтореніе меж. а.
Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы. Черк. у. Екатер. г. Мнж. 182.
Волочільне, -ного, с. Даръ въ видѣ пшеничнаго калача и нѣсколькихъ окрашенныхъ яицъ, приносимый въ понедѣдьникъ Пасхи лицомъ, приходящимъ съ поздравленіемъ. Cм. волочінник. Чуб. ІІІ. 24.
Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом. Щог. 47.
Ковбаситися, -шуся, -сишся, гл. Возиться въ грязи.  
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый. Угор.
Обголяти, -ля́ю, -єш, гл. = обголювати. Щоб голови всі обголяли. Котл. Ен. IV. 54.
Приглядіти Cм. приглядати.
Шаш, -ша, м. Родъ растенія? Я до його пишу на зеленім тату. Гол. III. 393.  
Шкорба, -би, ж. Старая изсохшая, сморщенная женщина. Люборацька за п'ять літ з гожої молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що як би не шкура, то й кістки розсипались би. Св. Л. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛЯНИШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.