Вивертень, -тня, м.
1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое.
2) Вѣтроломъ, валежникъ.
3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ.
Візничий, -чого, м. = візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати.
Гетьмано́ва, -вої, ж. = Гетьма́нша. Пані Барабашева, гетьманова молодая.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле.
Зарі́нок, -нку, м. Берегъ, покрытый мелкими камешками.
Кватирувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Квартировать. В його кватирував о. Яким ще семинаристом.
2) Стоять постоемъ. В неділю рано стало світати, стали ся жовніри кватирувати. Москаль, що кватирував у нас.
Лискну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = лиснути. Як разом лискне блискавка, так небо мов запала.
Підвоїводій, -дія, м. Заступающій мѣсто воеводы, помощникъ воеводы. Мені Замойського підвоїводій приятель, кум і сват.
Приязно нар.
1) Привѣтливо, любезно, пріязненно.
2) Искренно. Стали приязно прохать, щоб він їм росказав. Чого маленькому мені тоді так приязно молилось? Ум. приязненько. Живемо ми оттакеньки приязненько собі та любо.
Толоб, -ба, м. = кадіб.
