Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палянишниця

Палянишниця, -ці, ж. Женщина, пекущая и продающая паляниці. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. I. 132. Рішив стати під церквою біля бублейниць, палянишниць і крамарів з медяниками. О. 1862. IX. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЯНИШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЯНИШНИЦЯ"
Архимандри́цтво, -ва, с. Мѣсто, должность или званіе архимандрита. К. МБ. II. 121.
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Млі́йка, -ки, ж.? Ристю, кониченьки, ристю! Їдемо за користю червоною да млійкою з молодою да невісткою. Маркев. 135.
На́ймичка, -ки, ж. Наемница, наемная работница. Чи я в тебе, мій миленький, за наймичку робила? Н. п.
Перевабити Cм. переваблювати.
Повідходити, -димо, -дите, гл. Отойти (во множествѣ).
Поз'їзджатися, -джаємося, -єтеся, гл. Съѣхаться (о многихъ). Та поз'їзджались та пани, та стали сумувати. АД. II. 65.
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Потеряти, -ря́ю, -єш, гл. Испортить, сдѣлать вредъ, разорвать, разрушить, разстроить. Мет. 210. Мамо, я собі хатку зробила, а Семен потеряв. Славяносерб. у. Потеряла я віночок через дурний розумочок. Чуб. V. 345. Як так граться, то й хатку потеряєм. Ном. № 3814. Задзвони раненько в суботу, потеряй дівочкам роботу. Грин. III. 474. потеряти дитя́. Произвести выкидышъ. КС. 1893. VI. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛЯНИШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.