Варцаба, -би, ж. = лутка 1.
Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Ум. верховинка.
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Заборя́нин, -на, м. Работникъ, идущій по принужденію на работу для уплаты податей. Cм. забір. Пішли застряне купою на степи.
Куцак, -ка, м. Чортъ. Іде полем... То було й води тут невидно ніякоі, а то млини стоять... Аж ось вискакують з усіх млинів мірошники... а то не мірошники, а куцаки.
Нада́вця, -ці, м. = надавець.
Підв'язати, -ся. Cм. підв'язувати, -ся.
Поточити, -чу́, -чиш, гл. Источить, изгрызть. Бач, як поточило дерево — мабуть шашіль.
Потрух, -ху, м.
1) Сѣно, солома стертая, труха.
2) мн. потрухи. Потроха.
Похід, -хо́ду, м.
1) по́хід. Походка, поступь. У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. Видно пана по походу. Похід жвавий і моторний. У кожного звіря в плавні є свій похід.
2) похід. Походъ. Cм. поход. Ум. походець. Не Маріїн то походець, то Маріїн лиш уборець.
