Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палічка

Палічка, -ки, ж. Ум. отъ палиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛІЧКА"
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Купоньки гл., дѣтс. = купі. Купочки-купоньки. Кв. II. 99.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Стор. II. 244. Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. Кв. II. 25. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Гол. І. 265. Лопотить у домні. Грин. II. 95. 3) Болтать безъ умолку.
Насмішкуватий, -а, -е. Насмѣшливый. Чуб. І. 269.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада. К. Псал. 23. 2)кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали. О. 1862. III. 25.
Пустиння, -ня, с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна. Мнж. 86.
П'ятилітній, -я, -є. Пятилѣтній. Желех.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо. Чуб. II. 135.
Хвурман, -на, м. = хурман. Грин. II. 195.
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози. Шевч. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.