Блешня, -ні, ж. Родъ удочки для крупной рыбы; крючекъ у этой удочки прикрѣпленъ къ небольшой металлической рыбкѣ.
Валюш, -ша, м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець.
Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. 2) ж. Правая чепіга.
Давани, -нів, м. мн. Мѣсто, гдѣ складываютъ сѣно и кормятъ имъ скотъ.
З'ї́жа, -жі, ж. Ѣда, потребленіе, съѣденіе. На з'їжу чимало дечого купили. Да там з'їжі, Господи! таки ж п'ять душ прогодуй що дня.
Підстарший, -а, -е. Слѣдующій за старшимъ. Старша сестра коня веде, а підстарша зброю несе. Підстарші дружки.
Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Милосердного гріхами прогнівляли. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили.
Снітитися, снічуся, -тишся, гл.
1) Покрываться головней (о хлѣбныхъ колосьяхъ).
2) Плѣсневѣть.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.
Шерег, -гу, м. Рядъ, шеренга. Три шереги народа. Узяв Нечай ляхів класти трома шерегами.
