Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають.
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Кватирька Cм. кватирка.
Прасол, -ла, м. Мелкій торговецъ преимущ. вяленой рыбой и солью.
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий.
Спижовий, -а, -е. Бронзовый, мѣдный.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком.
