Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. На тім молодці сірая гунька. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина.
Двойко́ чис. Двое, пара. Родилося у їх скоро двойко діток — близнята: син і дочка. Нас тілько двойко в світі. Худібчину завів і діток сплодив двойко: карапуза хлопчика та скверуху дівчинку.
За́дувка, -ки, ж. Мятель.
Копійчаний, -а, -е. Копеечный, стоющій копейку. Ми громадяне, а то все суччя копійчане, бадилля сьітове. Копійчані бублики.
Коштовність, -ности, ж.
1) Цѣнность.
2) Драгоцѣнность.
Ободняк, -ка́, м. Человѣкъ, дѣлающій ободья. Радом.
Парубок, -бка, м.
1) Парень, молодой человѣкъ. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі — великі вже поросли.
2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок.
3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Ум. парубонько, парубо́чок.
Ряжанка, -ки, ж. Варенецъ, родъ простокваши. Cм. гуслянка, пряжанка.
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.
Торсонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, двинуть. Чоловік торсонув плечима Дувида. Як торсоне мене в спину.
