Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палити

Палити, -лю, -лиш, гл. 1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять. Чуб. V. 431. 2) Топить. Ой пали, мили, кам'янії груби. Чуб. V. 737. 3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь). 4) Курить. Люлечки палити. Грин. ІІІ. 652. 5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити. Мет. 401.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛИТИ"
Верея, -реї, ж. Ось, на которой ходить дверь; столбъ, на который навѣшены ворота. КС. 1882. IV. 171. Поставивши ворота з вереями. К. Іов. 85.
Гаргара, -ри, ж. Сварливая баба. Стара гаргара. Ном. № 13620.
Дупе́дичко, -ка, с. Ум. отъ дупельце.
Захва́лювати, -люю, -єш, сов. в. захвали́ти, -лю́, -лиш, гл. Хвалить, захвалить, расхвалигать, предлагая хвалить.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой). Вх. Зн. 25.
Переяйка, -ки, ж. Перегородка. Вх. Лем. 448.
Повитиця, -ці, ж. Раст.: а) = повійка. Вх. Уг. 260. ХС. IV. 54. б) Cuscutae. Лв. 98.
Позволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. позволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати. Чуб. V. 137.
Рушити, -ся. Cм. рушати, -ся.
Цундравий, -а, -е. Оборванный, изношенный, въ лохмотьяхъ. Вх. Зн. 78. Ішов ляшок із Варшави, на ним шмати барз цундрави. Гол. II. 561.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.