Війт, -та, м.
1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт.
2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема.
Жи́вжик, -ка, м. = жевжик.
Замалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Закрасить. «Заший, серце, роспорочку въ мому черевичку!» — Зашию, зашию, іще й замалюю.
Знахожатися, -жаюся, -єшся, гл. = знаходитися.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Наки́пчасто нар. О варящемся: много послѣ кипѣнія получается. Як насипчасто, то й накипчасто , — значитъ: если много положить въ горшокъ, то много послѣ варки и получится. Cм. еще: Хоць ненасипчасто, аби накипчасто т. е.: хотя на видъ и немного кладется, но получается много.
Обпаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. обпаску́дити, -джу, -диш, гл. Опачкивать, опачкать, огадить.
Пестуватися, -туюся, -єшся, гл. Ласкать другъ друга. І ввесь день на тому пройшов, що все вони пестувалися.
Прошелестіти, -щу, -стиш, гл. Прошелестѣть.
Цеглина, -ни, ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ум. цеглинка, цегли́ночка.
