Вибріхувати, -хую, -єш, сов. в. вибрехати, -шу, -шеш, гл. 1) Ложью, обманомъ пріобрѣтать, пріобрѣсть. (Циган) що вибреше, що вимота, то те й його. 2) Выдумывать, выдумать небылицы. Глузує над людьми, базіка, вибріхує таке, що на, неначе пані превелика.
Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это ). Треба, як п'ятого колеса до воза. Привезено сіна тридцять віз. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Віз на небі вниз повертавсь. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора.
Загніт́, -ту, м. Горящіе угли, солома или щенки, употребляемыя для того, чтобы хлѣбъ загнітився. (Cм.) Рубайте сосону здорову та беріте тріски на загніт, — щоб славний коровай був на ввесь світ.
Зачва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного.
Натинатися, -наюся, -єшся, сов. в. натя́тися, -тнуся, -нешся, гл.
1) Натыкаться, наткнуться на острое и обрѣзаться, накалываться, наколоться. Натявся на косу.
2) Натужиться, понатужиться. Я іще як натнусь, дак іще й тебе переживу.
Обламати, -ма́ю, -єш, гл. Обломить. Як сів комар на маковці, ввесь мак обламав.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Стебур'я, -ря, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло.
