Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завихрити

Завихри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИХРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИХРИТИ"
Вітритися, -рюся, -ришся, гл. ? Собаки вітрились тоді, то я і взяв од собак вила. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Домча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав. Мнж. 35.
Зацвісти́ Cм. зацвітати.
Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня. Сим. 145.
Костерява, -ви, ж. Раст. Festuca. Вх. Пч. І. 10 — овеча. Festuca ovina. Шух. І. 20.
Наплю́скатися, -каюся, -єшся, гл. Наплескаться вволю.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
П'ятнадцять, -тьо́х числ. Пятнадцать.
Супокійний, -а, -е. Спокойный.
Табунчик, -ка, м. Ум. отъ табун.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИХРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.