Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Поли одрізуй та плечі латай. Як різцем одрізало. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться.
Долига́тися, -гаюся, -єшся, гл. Доѣсться, дожраться до чего либо.
Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую.
Каламарок, -рка, м. = каламарь 1.
Камінець, -нця́, м. Ум. отъ камінь.
1) Камышекъ.
2) Косточка у косточковыхъ плодовъ. Сливу ззів, а камінець кинув.
3) синій камінець = камінь 6.
Понапасати, -са́ю, -єш, гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника.
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин.
Шкоднійш, шкодніш, нар. Болѣе жаль. Хоч мої (діти) й гірші, та мені моїх шкоднійш, ніж твоїх.
