Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати.
Вискалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вискалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Оскаливаться, оскалиться.
2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть сквозь тучи. То дощ, то вискалиться.
Дране́нький, -а, -е., Ум. отъ драний.
Заборони́ти, -ся. Cм. заборони́ти, -ся.
Икати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] икнути, -ну, -неш, гл. Икать, икнуть.
Кльоф, -фа, м. Кирка (съ клювомъ).
Мі́сяшний, місяшник, місяшно. Cм. місячний, місячник, місячно.
Няньо, -ня, м. Отецъ.
Плахта, -ти, ж. 1) Женская одежда вмѣсто юбки: кусокъ толстой шерстяной ткани, спеціально для этого изготовляемый, въ видѣ длиннаго четвероугольника (ширина до 3/4 арш., длина до 2 1/2 арш.) сшивается до половины съ другимъ такимъ же кускомъ; на половинѣ плахта перегибается и оборачивается вокругъ таліи. Четвертая часть плахти (половина четвероугольника) наз. гривка, сшитая половина наз. станок, несшитыя гривки — крила. Въ черниг. у. крила называются кри́си. 2) То-же, что и полотнянка, но длинная и безъ таліи. 3) Родъ бѣлаго платка, по формѣ похожаго на широкое полотенце, — имъ покрываются лемчанки. 4) Простыня. Ум. пля́хі(о)тка. Плахотка-червчаточка.
Побивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Бить, убивать, колотить. Де ся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити, побивати. Що найменша в степу птиця та й та мене била. — Ой тим вона тебе побиває, що роду немає.
2) Бить обо что-либо, ушибать. На біле каміння, на сире коріння свої ніжки козацькі-молодецькі побиває.
3) Обивать. Ой із города Трапезонта виступала галера, златосиніми киндяками побивана. Комарові труну збудували, дорогими сукнами вкладали, золотими цвяхами побивали.
4) Одолѣвать, побѣждать. Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває.
5) сльоза сльозу побиває. Слеза за слезой катится. думка думку побиває. Одна мысль быстро смѣняетъ, замѣняетъ другую.
