Голосуха, -хи, ж. Та, которая голосить? Голосистая пѣвица? Молодежь вызываетъ пѣсней дѣвушку на улицу: Вийди, вийди, Марусенько, наша голосухо! Мил. 64.

Дохо́дити, -джу, -диш, сов. в. дійти́ (дойти́), -дійду́, -деш, гл. 1) Доходить, дойти, подходить, подойти. Став (вовк) доходити до лисиччиної хатки. Чуб. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся (брань). Ном. № 3766. дохо́дити до се́рця. Трогать. І чую, що говорять, і бачу їх, а до серця ніщо мені не доходить; МВ. ІІ. 12. дійти́ до зро́сту. Вырасти. Рудч. Ск. І. 99. 2) Приходить, прійти, заходить, зайти къ кому. Чом ти ніколи до нас не дійдеш? Харьк. Доходили молодиці знакомі навідати. МВ. (О. 1862. І. 81). 3) — чого́. Достигать, достигнуть чего либо. Святого він дійти заміру хоче. К. ЦН. 259. От був мій пан-отець князь, великого чину дойшов. МВ. ІІ. 32. — добра́. Быть счастливымъ, добиться счастья. Дай тобі, Боже, щоб ти добра дійшла. Св. Л. 114. — кінця́. Оканчивать, окончить. То сяк, то так і дійшов кінця. Св. Л. 134. — літ. Вырастать, вырасти. Тільки що діти літ стали доходити, що вже матері і втіха, і поміч. МВ. І. 45. Маєш сина, брате, я — дочку єдину; як дійдуть літ, іспаруй їх у добру годину. К. Досв. 105. — ро́зуму. Созрѣвать, созрѣть умственно. ЗОЮР. І. 20. Став розому доходити, — сам побачив, що треба робити. Мир. ХРВ. 46. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, — нехай перше розуму дійде. МВ. — ру́чки. Кончать покосъ. Г. Барв. 145. — сорома́. Осрамляться, осрамиться. Ой там чужая сторона, — щоб нам не дійти сорома. Мет. 181. 4) Добиваться, добиться, узнавать, узнать, вникать, вникнуть, изслѣдовать, выслѣдить. Вони доходять по книжках гир від чого взялось. Ромен. у. Знайшли путо у Семена та по тому й дійшли, хто коня вкрав у Йвана. Волч. у. Чи не дійдемо, які там у неї думки. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). він до всьо́го дохо́де. Онъ во все вникаетъ. Харьк. 5) Кончаться, кончиться. Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу. Пирят. у. 6) Кончаться, кончиться, умирать, умереть. Там лежить такий хворий, що скоро мабуте дійде. Лебед. у. Уже доходе дитина. Лебед. у. Як би були води не дали, то я б дійшов уже. (Стрижевск). Із лошяти й дійшла кобила. Н. Вол. у.

Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Ном. № 4667. Голодному завсіди полудня. Ном. № 12097.

Зсипа, -пи, ж. Родъ корзины для зерна, стоящей въ амбарѣ: дѣлается съ крышкой въ формѣ большой, сверху расширенной бочки изъ пучковъ соломы, связанныхъ шворками или лыками. Kolb. I. 59.

Кзаментувати, -ту́ю, -єш, гл. Экзаменовать. Зміев. у. Школярі кзаментовані. Зміев. у.

Обгортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обгорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обертываться, обворачиваться, обвернуться, закутываться, закутаться. Обгорнулась хустиною. Левиц. І. 27. І встає перед його очима розгніваний Бог, обгорнувшись чорними хмарами. Мир. ХРВ. 32. 2) Сплошь покрываться, покрыться. Хмарами небо обгорнулося.  

Обрядно нар. Подрядъ. Мнж. 187.

Перебуватися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебутися, -будуся, -дешся, гл. Обходиться, обойтись. Може тобі борошна? — Та я й своїм перебудусь. Викрутнями перебувається. Ном. 817.

Половничник, -ка, м. 1) = полуничник. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216.

Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.