Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

палочник

Палочник, -ка, м. Раст. Typha angustifolia L. ЗЮЗО. I. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛОЧНИК"
Братки, -ків, м. мн. Щипцы для углей.
Відігнати Cм. відганяти.
Заму́жній, -я, -є. = замі́жній. Замужній хліб добрий, да не пожиточний. Чуб. III. 121. Ох, як би я знала замужнее лихо, то гуляла б у матінки тихо. Грин. III. 297.
Колодиця, -ці, ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Cм. колодка.
Окувати, окую́, -єш, гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо. Чуб. І. 154.
Перебендюха, -хи, ж. Привередница.
Позасідати, -даємо, -єте, гл. Занять мѣсто, сѣвъ (о многихъ). Ходи до хати та що з'їдж! Війшов до хати, позасідали. Драг. 412. Вже до обіду позасідали. Драг. 353.
Покидьків, -кова, -ве Относящійся къ негодному предмету, существу. покидьків брат. Негодный предметъ. Лебед. у.
Рубанка, -ки, ж. 1) Рубка (дровъ). 2) Сортъ мелколистой махорки.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.