Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правобіч

Правобіч нар. По правую сторону. Стоячи правобіч жертівні. Єв. Л. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОБІЧ"
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Купражити, -жу, -жиш, гл. Кутить. Як загуляють, так неділі дві або три купражуть. КС. 1883. XI. 503.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит. Желех.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Нара́квиця, -ці, ж. 1) Поручь (у священника). 2) Шерстяныя или овчинныя манжеты. Вх. Зн. 40. Шух. І. 130.
Нецьки, -цьок, ж. мн. = ночви. Проскуров. у.
Погребарь, -ря, м. Могильщикъ. Вх. Зн. 51.
Ревизський, -а, -е. Ревизскій, значащійся по ревизской записи. Кв. І. 157.
Хибч, -чі, ж. Неправильность, недостатокъ, порокъ. Тут єсть якась хибч. Кіевск. у. Бридкий, як хибчі. Ном. № 8492.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.