Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правотитися

Правотитися, -чуся, -тишся, гл. = правуватися. Відобрала пелеханя сокола від мене. Відобрала, відобрала, не є што любити, щі би мі ся з пелеханев сім раз правотити. Гол. IV. 506.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОТИТИСЯ"
Гич, -чі, ж. 1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній. 2) ні гич. Ничего. Ном. № 5951. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. Грин. ІІІ. 640. і гич не до речі. Ни складу, ни ладу. Шевч.
Запильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Подстеречь, подмѣтить.
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Кровавий, крова́вити и пр. Cм. крівавий, крівавити и пр.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Перевалити, -ся. Cм. перевалювати, -ся.
Підва́жити. Cм. Підва́жувати.
Помовити, -влю, -виш, гл. Поговорить.
Розливання, -ня, с. Разливаніе, разлитіе.
Форкотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать, много говорить. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.