Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правотитися

Правотитися, -чуся, -тишся, гл. = правуватися. Відобрала пелеханя сокола від мене. Відобрала, відобрала, не є што любити, щі би мі ся з пелеханев сім раз правотити. Гол. IV. 506.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОТИТИСЯ"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Галушище, -щі, ж. Ув. отъ галушка.
Декре́т, -ту, м. Приговоръ, рѣшеніе. Ирод. Ирод теє чує, дає декрет і подписує: «нехай ся дитина згине». Чуб. ІІІ. 374.
Замаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Замахать. 2)п'я́тами. Побѣжать. Грицько... уже п'ятами замахав, тільки видно. Цыссь, Сват. 115.
Зборгуви́ти, -гу́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма.
Навтика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Навчу́нку нар. Вслухъ.
Онде нар. Вонъ тамъ. Він онде в шафі, але його відтіль трудно нам достати. Чуб. Ум. ондечки. Левиц. І. 100.
Оружина, -ни, ж. Ружье. Мет. 42. Ой шли чумаки з України, стали на попасі край долини, викресали огню з оружини. Чуб. V. 915. Для сильной армії своєї рушниць, мушкетів, оружин наклали повні гамазеї. Котл. Ен. IV. 56.
Шаповальня, -ні, ж. Шерстобойня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.