Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правотитися

Правотитися, -чуся, -тишся, гл. = правуватися. Відобрала пелеханя сокола від мене. Відобрала, відобрала, не є што любити, щі би мі ся з пелеханев сім раз правотити. Гол. IV. 506.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОТИТИСЯ"
Бубнявіти, -вію, -єш, гл. Бухнуть, разбухать.
Бузний, -а, -е. Сорный, съ соромъ. Бузне зерно. Лубен. у. бузна сіль. Мутная соль, собираемая на мелкой водѣ.
Вікувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Мет. Паничі не вікуватимуть на чужині, приїдуть. МВ.
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця. Гол. II. 554.
Запричасти́ти, -ся. Cм. запричащати, -ся.
Пацюрки, -ків, мн. 1) = пацьорки. 2)у рачи́ці. Рачья икра. Вх. Лем. 447.
Підневіжувати, -жую, -єш, сов. в. підневі́дити, -джу, -диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. О. 1862. І. Библіогр. 67. Таке мене підневідило, наче чорт шторхнув мене: піди та вкрадь. Херс. г. Хотіли стареньких підневідить. Сим. 206.
Путь-путь! Ii меж. Призывъ для курей. О. 1862. IX. 35.
Розгребти Cм. розгрібати.
Сухозлотий, сухозло́тний, -а, -е. 1) Галунный, мишурный. Сухозлотий поясочок. МУЕ. ІІІ. 131. Сухозлотний пояс. Любечъ. 2) Сусальный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.