Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правосудець

Правосудець, -дця, м. Правый судья. Це наші правосудці так розсудили їх. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОСУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОСУДЕЦЬ"
Воскобоїни, -їн, ж. мн. Вощина, остающаяся послѣ топленія воска. Я вже знаю віск і воскобоїни. Ном. № 5780.
Кругляк, -ка, м. 1) Вѣтряная мельница голландской системы. 2) Раст. Equisetum palustre L. ЗЮЗО. I. 266.
Ма́зальниця, -ці, ж. = мазільниця.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину. Н. п.
Плюгавіти, -вію, -єш, гл. = поганіти.
Позасклеплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и засклепити 1 — 4, но во множествѣ.
Позахоплювати, -люю, -єш, гл. Захватить (во множествѣ). Де краща земля, то багачі позахоплювали. Харьк. у.
Поясниця, -ці, ж. Родъ писанки съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 364.
Прикорпати, -паю, -єш, гл. Прикопить, пріобрѣсти немного. Желех.
Просо, са, с. Просо. Ой на горі просо, під горою жито. Мет. 103. Він знай на печі в просі. Рудч. Ск. II. 78. 2) Проса. Поля засѣянныя просомъ. 3) просо дике. Раст. Amaranthus laudatus L. Вх. Пч. І. 8. 4) просо турецьке. Раст. а) = просо дике. Вх. Пч. І. 8. б) Sorghum vulgare. Херс. 5) про́со, про́со сіяти. Родъ игры (въ двухъ варіантахъ). Ив. 66, 75. О. 1861. XI. Св. 36. Маркев. 74. Чуб. III. 65. Ум. прісце́. Іще то не біда, як у просі лобода, а оттоді біда, як ні прісця, ні лободи. Ном. № 14310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОСУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.