Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пралютий

Пралютий, -а, -е. Чрезвычайно злой, лютый. Рудч. Ск. II. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАЛЮТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАЛЮТИЙ"
Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Гнояний, -а, -е. Навозный, унавоженный. Лебед. Мил. М. 105.
Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Принаймні нар. По крайней мѣрѣ. Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай. Шевч. 562.
Рвачкий, -а́, -е́ 1) Легко рвущійся. Рвачкі нитки. Конст. у. 2) О вѣтрѣ: порывистый.
Складничок, -чка, м. Портмоне. Мнж. 192.
Стручечок, -чка, м. Ум. отъ струк.
Темнорудий, -а, -е. Темнорыжій. Шейк.
Уважливо нар. = уважно 1. Дививсь пильно та вважливо округи. МВ. ІІ. 153.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАЛЮТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.