праотець
Праотець, -тця, м. Праотецъ. паші праотці на тебе уповали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 401.
Том 3, ст. 401.