Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько.
Зґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Изнасиловать. (Зграя) вбила рандаря старого, дочок зґвалтувала. 2) Разгласить, разнести. Въ этомъ значеніи употреблено только въ одной фальсифицир. пѣснѣ: Зґвалтували лиху чутку наші хуторянці.
Зрок, -ку, м. Зрѣніе. Бог дав усім люлям однаковий зрок.
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Примальовувати, -вую, -єш, сов. в. прималювати, -люю, -єш, гл. Пририсовывать, пририсовать.
Проплакати, -чу, -чеш, гл.
1) Проплакать.
2) Выплакать. Висохну од жалю і проплачу очі, тебе не забуду а ні вдень, ні вночі.
Сипонути, -ну, -неш, гл. Сильно посыпать сразу. Комарів як сипоне, то аж світа не видко.
