Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

праска

Праска, -ки, ж. Утюгъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАСКА"
Магівни́ця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка = маґіль, маґоль. Вас. 165.
Пересвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести праздники. Усі святки пересвяткували. Чуб. III. 356.
Познищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Уничтожиться (во множествѣ).
Посивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. І голова посивіє. Ном. № 5637.
Прилізти Cм. прилазити.
Сірочуватий, -а, -е. Сдѣланный изъ свиной кожи. Сірочуваті постоли. Добруджа.
Супротивниця, -ці, ж. Противница, женщина-врагъ. Мир. Пов. II. 70.
Ум'яти. Cм. уминати.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Шостачок, -чка, м. Ум. отъ шостак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.