Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

праска

Праска, -ки, ж. Утюгъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАСКА"
Випручати, -ся. Cм. випручувати, -ся.
Збит, -ту, м. = збитки. Камен. у.
Несогірший, -а, -е. = незгірший. Угор.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Повідчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что відчепитися, но во множествѣ.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Попускатися, -каюся, -єшся, сов. в. попуститися, -щуся, -стишся, гл. Допускать, допустить себя до чего. Як свиня вкусить, або жінка попоб'є, то на страшний суд не встанеш, щоб ти не попускався. Г. Барв. 322.  
Посрібритися, -рю́ся, -ришся, гл. Посеребриться. Сріблом посрібрився. Рудч. Ск. І. 112.
Почубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы.
Споруда, -ди, ж. Сооруженіе. Страшна споруда: сім гаків залізних стирчать попід бойницями високо. К. Бай. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.