Вироблювати, -люю, -єш, гл. = виробляти.
Ґузу́ля, -лі, ж. Круглая шишка. (Cм. Ґузва, ґуля). Ум. Ґузу́лька. Мат на челі ґузульку.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Знехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Испортить, небрежно обращаясь.
2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. Знехтували мене сірому.
Ласій I, -сія, м. Волъ, имѣющій брюхо и конецъ хвоста бѣлые.
Невиразний, -а, -е. Неясный, неотчетливый; невнятный.
Обдаровувати, -вую, -єш, сов. в. обдарувати, -ру́ю, -єш, гл. Одарять, одарить. Се він мене обдарував.
Підливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. 2) — що. Лить, налить подъ что. Миленький встає, мене вкриває та двері підливає. Поливать, полить растеніе. Де ся діла тая дочка, що садила підливала яворочка? Чи не вийде моя мила рути підливати? — кого. Поливать, полить кому дорогу чародѣйскимъ зельемъ. Стежку йому підливала зіллячком, чарами. Чи я вплила, чи я вбрела, чи мене підлито?
Позносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и знести, но во множествѣ. Вода... позносила млини. Позносивши мішки в комору... посідали. Позносили ото вони з воза свої клунки.
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить.
