Же́брати, -раю, -єш, гл. = жебрувати.
Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Заго́нити, -ню, -ниш, гл. = заганяти.
Кавзувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Cм. кабзувати 2.
2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе.
Накруша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. накру́тити, -шу, -шиш, гл. Причинять, причинить ущербъ, убытокъ. Купіть, каже, крашаночку! — А шо тобі за неї? — Та мене не обіжайте і себе не накрушайте.
Обмивання, -ня, с. Обмываніе, омовеніе. Це обмивання треба зробити по заході сонця.
Опугатися, -гаюся, -єшся, гл. Одѣться тепло, напялить на себя много.
Піджога, -ги, ж.
1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить.
2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Товаришки потішають та піджоги дають.
Повинний, -а, -е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати.
Шуміти I, -мі́ю, -єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє.
