Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прапрадід

Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАПРАДІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАПРАДІД"
Багряний, -а, -е. = Багровий.
Вертій, -тія, м. = веретільник 1. Вх. Пч. II. 16.
Вла́сно, нар. = Вла́сне.
Кістриця, -ці, ж. = костриця. Вас. 200.
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс.
Лаяння, -ня, с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Котл. МЧ. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить. К. Дз. 214.
Позакладати, -да́ю, -єш, гл. 1) Заложить (во множествѣ). Похожає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки. Левиц. І. 103. 2) позакладало. Заложило уши. їм позакладало. Они оглохли. Гліб.
Псюка, -ки, ж. Собака.
Твердиня, -ні, ж. Твердыня, оплотъ. Благословен Господь, твердиня моя певна. К. Псал. 318.  
Харисто нар. Опрятно, чисто. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАПРАДІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.