Воркотання, -ня, с.
1) Мурлыканье.
2) Ворчанье. А з свекорком брання — тільки воркотання.
Заві́сок, -ска, ж. Желѣзный брусокъ въ возу, прибитый къ плечу, чтобы колесо не терло плеча, на которомъ стоитъ ящикъ воза.
Звече́ряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать.
Купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище.
Нагляді́тися, -жу́ся, -ди́шся, гл. Насмотрѣться. З рук наробитись, з ніг находитись, а з очей наглядітись.
Перепороти, -рю, -реш, гл. Распороть на двое.
Перепрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. перепроситися, -прошуся, -сишся, гл. Взаимно извиняться, извиниться.
Полупотіти, -почу, -тиш, гл. Застучать глухо, падая (напр. о плодахъ, падающихъ съ дерева). От і вчепивсь хлопець трясти (груші); полупотіли червонобокі.
Скорняти, -няю, -єш, гл. Разбудить. Скорнєй єго. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти.
2) Согнать.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
