Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пранцюватий

Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАНЦЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАНЦЮВАТИЙ"
Відмочити Cм. відмочувати.
Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Доя́нка, -ки, ж. Время доенія.
Жовточере́вий, -а, -е. Желтобрюхій. Кокотить, як Бойко жовточеревий. Ном. № 1289.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Обмірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обме́рти, обімру, -реш, гл. 1) Обмирать, обмереть; впадать, впасть въ летаргію. Привели до неї одну нашу таки бабу, стару престаренезну, що недавно обмірала і на тім світі була. ЗОЮР. І. 304. 2) Впадать, впасть въ обморокъ. Як почне пані обмірати та стогнати, та в крик викрикувати!.. МВ. (О. 1862. III. 60).
Росхокати, -каю, -єш, гл. = росхекати. А це ти глечичок росхокала та й мовчиш? Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Скорсина, -ни, ж. Часть дерева, употребляемая на полозья.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє. О. 1862. V. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАНЦЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.