Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пранцюватий

Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАНЦЮВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАНЦЮВАТИЙ"
Бот, -та, м. Сапогъ съ короткимъ голенищемъ. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. ЗОЮР. І. 207. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Грин. ІІІ. 286. Ум. ботик.
Гнійник, -ка, м. Навозный жукъ. Вх. Зн. 11.
Збро́йно нар. Съ оружіемъ. Як виїдеш збройно гряничить гряниці. К. Досв. 151.
Коричуватий, -а, -е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.
Липне́вий, -а, -е. Іюльскій. Желех.
Одч.. Cм. отъ відчалити до відчухрати.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Хліборобський, -а, -е. Земледѣльческій, хлѣбопашескій.
Цимбали, -бал, ж. мн. 1) Цымбалы. Шевч. 137. Ла словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці. Ном. № 2989. 2) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. цимбалики.
Чахлик, -ка, м. Рубаха, застегиваемая сзади. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАНЦЮВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.