Беґеря, -рі, ж.
1) Большая пастушья палка. Cм. биґарь.
2) Бранное: говорится о высокихъ ростомъ, но глупыхъ.
Вовниця, -ці, ж. = вовна. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна.
Губерна́тор, -ра, м. 1) Губернаторъ. Вийшов до Ївги губернатор з судящими. 2) Управляющій имѣніемъ. Панів-дідичів ніколи й не бачили. Майонтком правили губернатори. Ум. Губерна́торчик. Паночку, губернаторчику, голубчику, сьому не правда!
Добіля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. добіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл., Добѣливаться, добѣлиться. Добіляються полотна розстелені по землі.
Дола́суватися, -суююся, -єшся, гл. Долакомиться.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити.
Обчикрижити, -жу, -жиш, гл. Обрѣзать, подрѣзать. Рукава трохи обчикрижу.
Сакуля, -лі, ж. Родъ рыболовнаго сака на подобіе мѣшка изъ рѣдкаго полотна.
Судити, -джу́, -диш, гл.
1) Судить. Люде горді, неправедні, своїм судом судять. Бог судить не так, як люде.
2) Осуждать, пересуживать. Судять же нас люде. Чом ти до мене звечора не вийшла? Ой як же мені, серце, звечора виходити? Як угледять вороженьки, то будуть судити. Ой нехай же судять, як розуміють: прийде тая годинонька, вони й поніміють.
3) Опредѣлять, назначать. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Не судив мені Бог, кого я любила.
Шестишаговик, -ка, м. Монета въ шесть грошей, три копейки.
