Брязкотало, -ла, с. = брязкало.
Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ.
Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна.
2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш?
3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує.
Залізовина́, -ни́, ж. Желѣзная руда? То то червона земля, то іржа, бо повинно є тут залізовина.
Мить, -ті, ж. Мигъ, мгновеніе. Як махнув, так у одну мить і набрав води. Все змішалось в одну мить і злилось докупи. Коли хто випалить з рушниці, ти в ту ж мить побачиш світ. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків. І миттю осідлавши рака, схвативсь на його як бурлака. говорити миттю. Говорить скороговоркой.
Нориця, -ці, ж. 1) Фистула. Нориці-гноянки поробилися та течуть. Щоб тебе нориці сточили. 2) Полевая мышь, Hypudaeus arvalis.
Підмитва, -ви, ж. Подмываніе; вода, которой подмываютъ. Миють також стіни, доки сягає підмитва.
Поїздонько, -ка, м. Ум. отъ поїзд.
Пооброблювати, -люю, -єш, гл. = пообробляти.
Уганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. 2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить. 3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. 4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною.
