Відрізняти, -няю, -єш, сов. в. відрізни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Отдѣлять, отдѣлить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Відрізняють дитину від матерньої мови. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить.... усіма звичаями од селян одрізнить. 2) Отличать, отличить. Мова.... відрізняє людей від инших звірів.
Відтоді нар. Съ тѣхъ поръ. Відтоді та полонина вівчарева звеся.
Змайнути, -ну, -неш, гл. Мелькнуть, улетѣть.
Ло́венький, -а, -е., Ум. отъ ловкий.
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.
Парубочок, -чка, м. Ум. отъ парубок.
Парцьошка, -ки, ж. = барцьошка.
Переклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл.
1) Перестать хлопотать, заботиться.
2) Истомиться хлопотами, заботами.
Породити, -джу́, -диш, гл. Родить. Породила та удівонька хорошого сина.
Порозіходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (во множествѣ).
