Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правнук

Правнук, -ка, м. Правнукъ. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВНУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВНУК"
Арти́ш, -ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Виголювати, -люю, -єш, сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб. Стор. II. 81.
Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Вутя, -тяти, с. = утя. Грин. ІІІ. 111. Ум. вутятко.
Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты. Угор.
Кулешір, -ра, м. Палочка для размѣшиванія кулеші. Шух. І. 96.
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35.
Підтяти Cм. підтинати.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво. Гн. II. 27.
Шкареберть I нар. = шкереберть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВНУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.