Дик, -ка, м. Дикій кабанъ.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Запога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. запога́нити, -ню, -ниш, гл. Загаживать, загадить, осквернять, осквернить. Паршива вівця все стадо запоганить.
Огрійливо нар. Тепло.
Оживитися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ожи́тися, -вуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться. Оживсь у нашому селі, та й живе і оженивсь у нас.
Подолежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Долежаться (о многихъ). Подолежувалися, що вже сонечко під обід підбилося.
Спливати, -ва́ю, -єш, сов. в. спливти і сплисти, -ву, -веш, гл.
1) Сплывать, сплыть, уплывать по водѣ внизъ. Третій раз ступив — вода пойняла, вода пойняла й шапочка сплила. Як мій вік молодий сплив!
2) Всплывать, всплыть.
3) Покрываться, покрыться (жидкостью).
4) сплисти з ро́зуму. Сойти съ ума.
5) спливти на думку = спасти на думку. Спливе їй на думку та проклята ніч. Пухова постіль крівцею спливає.
Цундравка, -ки, ж. Старая изорванная или въ заплатахъ рубаха.
Чабара, -ри, ж. ? Дам тобі придан семеро козят і по наборі та червоний.
