Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прапір

Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАПІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАПІР"
Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Галяр, -ру, м. = гав'яр. Вас. 205.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ. Вх. Зн. 13.
Згорбу́литися, -люся, -лишся, гл. = згорбитися. Ив. 71.
Плугарь, -ря́, м. = плугатарь.
Придабашка, -ки, ж. = придибашка. Станемо собі наші стрілецькі придабашки уповідати. Федьк.
Придобрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. придобритися, -рюся, -ришся, гл. Подлаживаться, подладиться, поддабриваться, поддобриться. Бач як придобрився — все помагає. Конст. у.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Тестенько, -ка, тестечок, -чка, м. Ум. отъ тесть.
Убагнути, -ну, -неш, гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне. Котл. Ен. II. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАПІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.