Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прапращур

Прапращур, -ра, м. Прапращуръ. І праправнуки згадають прапращурів діло. К. Досв. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАПРАЩУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАПРАЩУР"
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Зами́слити Cм. замишляти.
Кожушно, -на, с. = кожух. Извѣстно только въ слѣдующей пословицѣ: Душно! — Скинь кожушно. Ном. № 14266.
Персистий, -а, -е. Съ развитой грудью. Кінь персистий. Уман. у.
Позакривати, -ва́ю, -єш, гл. Закрыть (во множествѣ).
Позна, -ни, ж. = шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив. Вх. Зн. 51.
Сухозлітка, -ки, ж. 1) Позументъ, галунъ, мишура. 2) Сусальное золото.
Ушивати, -ваю, -єш, сов. в. ушити, ушию, -єш, гл. 1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Грин. III. 504. Най тобі мачуха сорочку вшиє. Гол. ІІІ. 274. 2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. (Хату) околотом вшиває. Мир. ХРВ. 293. 3) Обшивать, обшить лубомъ кузовъ повозки. Не вшитий віз. Мнж. 126.
Хвалящий, -а, -е. Хвастунъ, тотъ, кто хвастаетъ. Хвалящему і Бог не помагає. Ном. № 2593.
Черготіти, -гочу, -тиш, гл. = чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. Лохв. у. У млині камінь часто черготить. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАПРАЩУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.