Барити, -рю, -риш, гл. Замедлять, задерживать. Ой одчиняй, не бари, бо кусають комарі. Ой нуте, робіть, себе не баріть!
Виймати, -маю, -єш, сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл.
1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає.
2) Исключать, исключить, изъять.
3) — зуби. Рвать зубы.
4) — очі. Выкалывать, выклевывать глаза. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Відрядити, -ся. Cм. відряжати, -ся.
Кабаськати, -каю, -єш, гл. Кричать: кабась! кабась! сзывая свиней.
Кавалер, -ра
Мі́сце, -ця, с. Мѣсто. По тричі в однім місці бідного невольники затинали. Як намальовані встають передо мною всі місця. Місцем, місцями. а) Мѣстами, въ нѣкоторыхъ мѣстахъ. Місцем такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже-світе! Місцями й гарна трава — низом, а по су гробках погана. б) Иногда, по временамъ. Місцями й я їм рибу.
Нахвасувати, -су́ю, -єш, гл. О колесѣ: обтянуть ободомъ.
Постиратися, -раємося, -єтеся, гл. Стереться (во множествѣ). Білі рученьки змиваються, а персники постираються.
Свистуха, -хи, ж.
1) Поносъ.
2) Застарѣлый ковыль.
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку.
