Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прародич

Прародич, -ча, м. Прародитель. З того самого дерева заказав Памбіх (= Пан-Біг) їсти япка нашим прародичам. Гн. І. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАРОДИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАРОДИЧ"
Відгребти, -ся. Cм. відгрібати, -ся.
Галасати, -саю, -єш, гл. = галасувати. Еней на старших галасає. Котл. Ен. VI. 78. Дяки гарненько галасали. Мкр. Г. 70.
Горя́льня, -ні, ж. = Горільня. Колись іде Василь до горяльні. Рудч. Ск. І. 78.
Мора́льно нар. Нравственно.
Мура́ль, -ля, м. = муравель. Вх. Лем. 436.
Насклесь нар. Косо, наклонно.
Утілити, -ся. Cм. утіляти, -ся.
Харсонський, -а, -е. Херсонскій. Шейк.
Чернило 1, -ла, с. = чорнило. Спробувать пера й чорнила, що в йому за сила: так перо пише, як муха дише. Ном. № 6086.
Шибка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Cм. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАРОДИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.