Завча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. завчи́ти, -чу́, -чиш, гл. Заучивать, заучить.
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Кухаренко, -ка, м. Сынъ повара.
Обертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. оберну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обращаться, обратиться (вокругъ), поворачиваться, повернуться. Обертайся коло мене, як торбинка коло боку. 2) Оборачиваться, обернуться, оглянуться. А ти, Єво, не смутися і до мене обернися. Обертається й озирається Марина. Куди іду, обернуся, назад себе оглянуся. Обернімось трошки на себе та поміркуймо, чи не ми сами винні. 3) — до кого, чого. Обращаться, обратиться къ кому, чему. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. 4) — з ким. Только не сов. в. Обращаться съ кѣмъ. Тепер вони будуть знати, як з людьми ся обертати. 5) Возвращаться, возвратиться, успѣть отправиться и возвратиться назадъ. Тебе б по смерть посилати, то б нажився чоловік.... — А мені здається, що госпося наче на крилах обернулась. Тричи обернувся з снопами до обід. 6) Находиться гдѣ-либо, проживать. Та Біг знає, де ся моя рибочка оберта'ть. 7) Обойтись, извернуться. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться. 8) — чим, у що. Обращаться, обратиться, превращаться, превратиться во что. Обернутись зозулею. Обернися порося на карася. В сумне стогнання обертались речі.
Образити, -ся. Cм. ображати, -ся.
Повівати, -ва́ю, -єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати.
Проріз, -зу, м.
1) Прорѣзъ.
2) Дыра во льду.
Собачня, собашня, -ні, ж. соб. Собаки. Заскавучала собачня.
Трухлявіти, -вію, -єш, гл. Трухнуть, становиться трухлымъ.
Тютьки нар. Въ выраж.: і не тютьки. И не догадывается, и не замѣчаетъ. Старий Кульбашний і не тютьки, що ззаду робиться.
