Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прасол

Прасол, -ла, м. Мелкій торговецъ преимущ. вяленой рыбой и солью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАСОЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАСОЛ"
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Правобер. Cм. гетта.
Горшкола́т, -та, м. Починяющій горшки. Н. Вол. у. Cм. Горшкодрай.
Дописа́ти Cм. дописувати.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Накри́шувати, -шую, -єш, сов. в. накриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Ой сип сірівець та накриши хріну. Шевч. 188.
Погонець, -нця, м. 1) = погонич 2. Г. Барв. 18. Був в погонцях за Дунаєм. Мкр. Н. 2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Понадівати, -ваю, -єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Кв. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Рудч. Ск. І. 107. Понадівав на їх ксьондзівську одежу. Чуб. II. 603.
Уболівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уболіти, -лію, -єш, гл. Скорбѣть, сожалѣть. І серцем батьківським над людьми вболівав. К. Дз. 173.  
Хлюп меж., выражающее плескъ воды, паденіе въ воду. Жяба на березі сиділа та хлюп у воду. Драг. 366.
Хрещатка, -ки, ж. Родъ плахти. КС. 1893. XII. 448. Ум. хрещаточка. Маркев. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАСОЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.