Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла.
Молдава́н и молдован, -на, м. Молдаванинъ. Од молдована аж до фінна на всіх язиках все мовчить.
Повіт, -ту, м.
1) Уѣздъ. Таких ведмедів на приміті ще трохи є у нашому повіті.
2) повітами. Мѣстами, полосами. Оцей сніг випав не скрізь, а повітами: от за Любар, то й нема вже.
Поквільно нар.
1) = покволом.
2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським.
Попідсушувати, -шую, -єш, гл. Подсушить (во множествѣ).
Рийка, -ки, ж. Навозный жукъ. Scarabaeus stercorarius.
Сажати, -жа́ю, -єш, гл.
1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити.
2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають.
3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати.
4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить.
Сі мѣст.
1) = собі.
2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Стукати, -каю, -єш, гл. Стучать. У двері стукав, добувався.
Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Шасть, що Бог дасть. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. І веселенька шасть у хату. Шасть у комін рукою, та сажою помазала собі по під плеч'има. Він мене коли не коли ціпом улуче, а я його батогом тілько шасть та пошасть.
