Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похмілля

Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Мет. 249. Ум. похмілленько. Грин. III. 7. Похміллячко. Грин. III, 324.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХМІЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХМІЛЛЯ"
Безубитно нар. Черезчуръ, чрезвычайно, чрезмѣрно. Мнж. 176. Їла, безубитно їла, як із голодного села пани узяли мене в город. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Брунь! меж. = бринь. Зачепив бруньку за пакілець та брунь, брунь, смика її. Мнж. 109.
Вилічити, -ся. Cм. вилічувати, -ся.
Їдьма нар. = їдом. За панщини пани їдьма їли людей. Н. Вол. у. Невістка їдьма їсть бабу й діда. Г. Барв. 487.
Просина, -ни, ж. Зерно проса.  
Стябло, -ла, с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. Вас. 151, 187. 2) Подносъ. (Залюб.). Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Стор. II. 150. Ум. стяблечко. Чи взять відсіль оце стяблечко? Екатер. у. (Залюб.).
Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо. Г. Барв. 457.
Темнісько нар. = темнісінько. Шейк.
Уладнати, -днаю, -єш, гл. 1) Уладить. 2) Поладить. Ніяк не владнають. Лохв. у.
Шемтіти, -мчу, -тиш, гл. Шуршать, производить шорохъ. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХМІЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.